безцільний
БЕЗЦІЛЬНИЙ, а, е. Який не має певної цілі, мети. Огонь повстання, а опісля перебута на еміграції тяжка школа нужди, унижень та безцільної блуканини переробили його (Фр., III, 1950, 345); Мало зігрівало і безцільне тупцювання (Коз., Сальвія, 1959, 207); // Безглуздий, нісенітний. Він [спомин] мучить моє сумління грижею, і мені здається, що все дурне, безцільне, жорстоке і погане (Фр., III, 1950, 255).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безцільний | безцільна | безцільне | безцільні |
Родовий | безцільного | безцільної | безцільного | безцільних |
Давальний | безцільному | безцільній | безцільному | безцільним |
Знахідний | безцільний, безцільного | безцільну | безцільне | безцільні, безцільних |
Орудний | безцільним | безцільною | безцільним | безцільними |
Місцевий | на/у безцільному, безцільнім | на/у безцільній | на/у безцільному, безцільнім | на/у безцільних |