безініціативний
БЕЗІНІЦІАТИВНИЙ, а, е. Який не виявляє або не може виявити ініціативи. Саме там, де клуби очолюють некваліфіковані, безініціативні люди.., підготовка до оглядів і концертів [художньої самодіяльності] проходить незадовільно (Рад. Укр., 27.IX 1959, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безініціативний | безініціативна | безініціативне | безініціативні |
Родовий | безініціативного | безініціативної | безініціативного | безініціативних |
Давальний | безініціативному | безініціативній | безініціативному | безініціативним |
Знахідний | безініціативний, безініціативного | безініціативну | безініціативне | безініціативні, безініціативних |
Орудний | безініціативним | безініціативною | безініціативним | безініціативними |
Місцевий | на/у безініціативному, безініціативнім | на/у безініціативній | на/у безініціативному, безініціативнім | на/у безініціативних |