бейбас
БЕЙБАС, -а, ч., діал. Бельбас. // Здоровий і незграбний юнак.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бейбас | бейбаси |
Родовий | бейбаса | бейбасів |
Давальний | бейбасові, бейбасу | бейбасам |
Знахідний | бейбаса | бейбасів |
Орудний | бейбасом | бейбасами |
Місцевий | на/у бейбасі, бейбасові | на/у бейбасах |
Кличний | бейбасе | бейбаси |