бензальдегід
БЕНЗАЛЬДЕГІД, -у, ч. Найпростіший ароматичний альдегід, органічна сполука, безбарвна масляниста рідина із запахом гіркого мигдалю; застосовують для синтезу запашних речовин, барвників тощо.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бензальдегід | бензальдегіди |
Родовий | бензальдегіду | бензальдегідів |
Давальний | бензальдегідові, бензальдегіду | бензальдегідам |
Знахідний | бензальдегід | бензальдегіди |
Орудний | бензальдегідом | бензальдегідами |
Місцевий | на/у бензальдегіді | на/у бензальдегідах |
Кличний | бензальдегіде | бензальдегіди |