бентежитися
БЕНТЕЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок. 1. Хвилюватися, тривожитися. Душа в Копронідоса все-таки бентежилась і тривожилась (Н.-Лев., III, 1956, 397); - Нехай там бідний рекрут не бентежиться (Фр., II, 1950, 340).
2. Приходити в стан замішання; ніяковіти. Серед товаришів він завжди веселий, жартівливий, а це мовчить, бентежиться (Бойч., Молодість, 1949, 23); Голосно ділиться [Кулик] з селянами своїми думками про капітана Дьяконова, ніскільки не бентежачись його особистою тут присутністю (Гончар, Таврія.., 1957, 329).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бентежуся | бентежимося |
2 особа | бентежишся | бентежитеся |
3 особа | бентежиться | бентежаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бентежитимуся | бентежитимемося |
2 особа | бентежитимешся | бентежитиметеся |
3 особа | бентежитиметься | бентежитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | бентежився | бентежилися |
Жіночий рід | бентежилася | |
Середній рід | бентежилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бентежмося | |
2 особа | бентежся | бентежтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | бентежачись | |
Минулий час | бентежившись |