БЛІДО. Присл. до блідий 1-3. Маня стояла оперта на фортеп'яні й виглядала блідо (Коб., III, 1956, 222); Блідо горять радіолампи (Ткач, Моряки, 1948, 131); Ще раз вибачай, ясочко моя, що так блідо описав тобі цю пам'ятну для мене подорож (Коцюб., III, 1956, 144).