богоборство
БОГОБОРСТВО, -а, с. Найбільш ранній і досить слабкий вид вільнодумства та недосконала форма критики релігії і релігійних уявлень; виступало зі звинуваченнями Бога у тому, що він створив такий недосконалий і несправедливий світ, що сам він — істота зла і жорстока, головний винуватець "первородного гріха" людей; богоборство проявлялось по-різному – від несміливих докорів на адресу Бога до запеклого протесту проти нього; церква оголосила богоборство єрессю, а його послідовників — грішниками; богоборство було рухом стихійним; воно не виступало проти релігії як суспільного явища і проти релігійних засад, а відображало у своєрідній формі настрої щодо соціальної несправедливості у суспільстві і виступало проти таких компонентів релігійного морального ідеалу, як смирення без ремствування, страждання на шляху до раю. // Боротьба, виступи проти богів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | богоборство | богоборства |
Родовий | богоборства | богоборств |
Давальний | богоборству | богоборствам |
Знахідний | богоборство | богоборства |
Орудний | богоборством | богоборствами |
Місцевий | на/у богоборстві | на/у богоборствах |
Кличний | богоборство | богоборства |