богорівний
БОГОРІВНИЙ, а, е, книжн., заст. Рівний богові. [Неофіт-раб:] Коли я.. хоч на час, на мить здолаю жити не рабом злиденним, а вільним, непідвладним, богорівним, то я щасливим і на смерть піду (Л. Укр., II, 1951, 240); Гнівом його [Посейдона] Одісей богорівний Гнаний весь час був, аж поки до рідного краю дістався (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 29).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | богорівний | богорівна | богорівне | богорівні |
Родовий | богорівного | богорівної | богорівного | богорівних |
Давальний | богорівному | богорівній | богорівному | богорівним |
Знахідний | богорівний, богорівного | богорівну | богорівне | богорівні, богорівних |
Орудний | богорівним | богорівною | богорівним | богорівними |
Місцевий | на/у богорівному, богорівнім | на/у богорівній | на/у богорівному, богорівнім | на/у богорівних |