боготворіння
БОГОТВОРІННЯ, я, с. Дія за знач. боготворити.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | боготворіння | боготворіння |
Родовий | боготворіння | боготворінь |
Давальний | боготворінню | боготворінням |
Знахідний | боготворіння | боготворіння |
Орудний | боготворінням | боготворіннями |
Місцевий | на/у боготворінні | на/у боготворіннях |
Кличний | боготворіння | боготворіння |