боришник
БОРИШНИК, -а, ч., зах. Хліб з картоплі і кукурудзяного борошна.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | боришник | боришники |
Родовий | боришника | боришників |
Давальний | боришникові, боришнику | боришникам |
Знахідний | боришник | боришники |
Орудний | боришником | боришниками |
Місцевий | на/у боришнику | на/у боришниках |
Кличний | боришнику | боришники |