борозенка
БОРОЗЕНКА, и, ж. Зменш. до борозна. Ой послала мене мати Зеленого жита жати, А я жита не жала, В борозенці лежала (Народна пісня); На суміжній горі коловоротом метушаться возії, тиснучись по вузьких борозенках свіжих стежин (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 95); Бережно узявся [Довбня] за пальчики і.. роздивлявся долоню, ті невеличкі борозенки, що покарбували її (Мирний, III, 1954, 215); Над кущуватими бровами пролягли вузькі глибокі борозенки (Руд., Вітер... 1958, 366).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | борозенка | борозенки |
Родовий | борозенки | борозенок |
Давальний | борозенці | борозенкам |
Знахідний | борозенку | борозенки |
Орудний | борозенкою | борозенками |
Місцевий | на/у борозенці | на/у борозенках |
Кличний | борозенко | борозенки |