брехенька
БРЕХЕНЬКА, и, ж., розм. 1. Зменш. до брехня 1. - Гапка, мабуть, плескала вам, ніби я нишком втік, так се її жіноча брехенька (Вовчок, VI, 1956, 261).
2. Коротка розповідь про що-небудь малоймовірне; нісенітниця. Чи брехеньки які сточити, Кому імення приложити. То так якраз і додала [дівчина] (Котл., І, 1952, 154); Молодому розповідав [Проценко] брехеньки, точив ляси, старого - привертав до себе розсудливою мовою про життя (Мирний, III, 1954, 190); Ходить Фауст по Європі в смішках, свистах, брехеньках (Тич., І, 1957, 89).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | брехенька | брехеньки |
Родовий | брехеньки | брехеньок |
Давальний | брехеньці | брехенькам |
Знахідний | брехеньку | брехеньки |
Орудний | брехенькою | брехеньками |
Місцевий | на/у брехеньці | на/у брехеньках |
Кличний | брехенько | брехеньки |