бризантний
БРИЗАНТНИЙ, а, е, заст. Який розривається і роздробляє навколишні предмети (про вибухові речовини, артилерійські снаряди, гранати і т. ін.); розривний. Десь зовсім близько розриваються бризантні снаряди (Мокр., П'єси, 1959, 19); Важкі бризантні вибухи піднімали гейзери землі (Довж., Зач. Десна, 1957, 139).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | бризантний | бризантна | бризантне | бризантні |
Родовий | бризантного | бризантної | бризантного | бризантних |
Давальний | бризантному | бризантній | бризантному | бризантним |
Знахідний | бризантний, бризантного | бризантну | бризантне | бризантні, бризантних |
Орудний | бризантним | бризантною | бризантним | бризантними |
Місцевий | на/у бризантному, бризантнім | на/у бризантній | на/у бризантному, бризантнім | на/у бризантних |