бринза
БРИНЗА, діал. БРИНДЗА, и, ж. Сир з овечого молока. Малай варили з просяного борошна на воді без солі, бо їли його з солоним сиром або з бринзою (Стор., І, 1957, 266); Гості набирали у бербениці бриндзи та в мирності знову спускались в долини (Коцюб., II, 1955, 327); Жінки незабаром стали переобідувати хлібом та овечою бринзою (Гончар, Таврія.., 1957, 578).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бринза | бринзи |
Родовий | бринзи | бринз |
Давальний | бринзі | бринзам |
Знахідний | бринзу | бринзи |
Орудний | бринзою | бринзами |
Місцевий | на/у бринзі | на/у бринзах |
Кличний | бринзо | бринзи |