брівка
БРІВКА1, и, ж. Зменш.-пестл. до брова. Аж - гульк! ..з води Дівчинонька пливе І косу зчісує, і брівками моргає!.. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 76); Очиці, наче блискавиці. Так і грають з-попід брівок темних! (Л. Укр., І, 1951, 70); Дівчинка хмурить брівки (Донч., III, 1956, 27).
БРІВКА2, и, ж. 1. Підвищений край канави або насипу, утворений викопаною землею; край залізничного полотна, шляху і т. ін. Яка знайома ця стежка брівкою насипу до заводу і яка вона завжди нова! (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 33).
2. Підвищений край бігової доріжки, обкладений дерном (на стадіоні, іподромі і т. ін.). Голосов, як чемпіон, мав право ставати, не тягнучи жеребка, біля самої брівки (Собко, Біле полум'я, 1952, 187).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | брівка | брівки |
Родовий | брівки | брівок |
Давальний | брівці | брівкам |
Знахідний | брівку | брівки |
Орудний | брівкою | брівками |
Місцевий | на/у брівці | на/у брівках |
Кличний | брівко | брівки |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | брівка | брівки |
Родовий | брівки | брівок |
Давальний | брівці | брівкам |
Знахідний | брівку | брівки |
Орудний | брівкою | брівками |
Місцевий | на/у брівці | на/у брівках |
Кличний | брівко | брівки |