бунгало
БУНГАЛО, невідм., с. 1. У індіанців Північної Америки – наметове житло, палатка зі шкур тварин; подібні житлові будівлі мали місце і у народів Африки, Азії та Океанії. 2. Легка позаміська будівля з верандами. 3. У туристичному бізнесі – невеликий котедж, який стоїть окремо від основної будівлі готелю; в ньому може бути декілька поверхів, що займаються однією сім'єю; будівля зазвичай з легких матеріалів на березі моря; поширене в молодіжних турцентрах.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бунгало | бунгало |
Родовий | бунгало | бунгало |
Давальний | бунгало | бунгало |
Знахідний | бунгало | бунгало |
Орудний | бунгало | бунгало |
Місцевий | на/у бунгало | на/у бунгало |
Кличний | бунгало | бунгало |