бурмістр
БУРМІСТР, а, ч., іст. 1. Те саме, що бургомістр. Одні кажуть: "Чим він досі Був у нас? Цехмістром! Тепер його за заслугу Виберім бурмістром!" (Фр., ХІ, 1952, 267).
2. У Росії за часів кріпацтва - призначений помі лянин мусив працювати неодмінно на свого пана в такі дні, коли бурмістр укаже (Ленін, 6, 1949, 321).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бурмістр | бурмістри |
Родовий | бурмістра | бурмістрів |
Давальний | бурмістрові, бурмістру | бурмістрам |
Знахідний | бурмістра | бурмістрів |
Орудний | бурмістром | бурмістрами |
Місцевий | на/у бурмістрі, бурмістрові | на/у бурмістрах |
Кличний | бурмістре | бурмістри |