бігунці
БІГУНЦІ1, ів, мн., розм. Те саме, що бігунки. Бачили.., як згодом біля конюшні Омелько запрягав у бігунці коняку (Головко, II, 1957, 239).
БІГУНЦІ2, ів, мн. (одн. бігунець, нця, ч .). Зменш. до бігуни. Здобувши електричний струм, пустив [голова комуни] його .. гріти й освітлювати село.., рухати верстати в майстернях, жорна в млині, бігунці в олійниці (Ю. Янов., II, 1954, 157).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бігунці | |
Родовий | бігунців | |
Давальний | бігунцям | |
Знахідний | бігунці | |
Орудний | бігунцями | |
Місцевий | на/у бігунцях | |
Кличний | бігунці |
бігунець
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бігунець | бігунці |
Родовий | бігунця | бігунців |
Давальний | бігунцеві, бігунцю | бігунцям |
Знахідний | бігунця | бігунців |
Орудний | бігунцем | бігунцями |
Місцевий | на/у бігунці | на/у бігунцях |
Кличний | бігунцю | бігунці |
бігунка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бігунка | бігунки |
Родовий | бігунки | бігунок |
Давальний | бігунці | бігункам |
Знахідний | бігунку | бігунки, бігунок |
Орудний | бігункою | бігунками |
Місцевий | на/у бігунці | на/у бігунках |
Кличний | бігунко | бігунки |