біг-бенд
БІГ-БЕНД, -а, ч. Великий джазовий оркестр із 10 – 20-и музикантів; з'явився у 1920-х роках 20-го ст. із зародженням джазу і набув великої популярності в 1930-40-х роках в епоху свінгу; біг -бенд ніколи не мав зафіксованого інструментального складу; класичний склад біг-бенда складається з ритмічної секції (ударні, фортепіано, контрабас, гітара) та секції духових; духова група, як правило, включає: 5 саксофонів – 2 альта, 2 тенора, баритон; 4 труби; 4 тромбони – 3 тромбони та 1 бас-тромбон; у сучасному джазі застосовуються ще й інші духові інструменти, наприклад, дерев'яні (головним чином флейти та кларнети), а також мідні (флюгельгорни і туби); крім того, можуть застосовуватись вібрафон та струнні інструменти (так званий симфоджаз); ритмічна група включає: контрабас (або бас-гітару), фортепіано, гітару, ударні інструменти (барабани, том-томи, креш-тарілки та інші).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | біг-бенд | біг-бенди |
Родовий | біг-бенда | біг-бендів |
Давальний | біг-бендові, біг-бенду | біг-бендам |
Знахідний | біг-бенд | біг-бенди |
Орудний | біг-бендом | біг-бендами |
Місцевий | на/у біг-бенді | на/у біг-бендах |
Кличний | біг-бенде | біг-бенди |