білоголовий
БІЛОГОЛОВИЙ, а, е. 1. Який має світле або сиве волосся. Білоголовий Миколка їздив у ночвах, хлюпостючись у теплій водиці (Мирний, III, 1954, 107); Білоголова мати, вірна сестра і я. Група невелика (Коб., III, 1956, 280).
2. Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних та інших назв, термінів, що вказує на зовнішні ознаки - колір, масть і т. ін. Білоголова капуста; Білоголова українська худоба.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | білоголовий | білоголова | білоголове | білоголові |
Родовий | білоголового | білоголової | білоголового | білоголових |
Давальний | білоголовому | білоголовій | білоголовому | білоголовим |
Знахідний | білоголовий, білоголового | білоголову | білоголове | білоголові, білоголових |
Орудний | білоголовим | білоголовою | білоголовим | білоголовими |
Місцевий | на/у білоголовому, білоголовім | на/у білоголовій | на/у білоголовому, білоголовім | на/у білоголових |