біогумус
БІОГУМУС, -а, ч. Органічне добриво, що його одержують в результаті життєдіяльності в якому-небудь органічному середовищі дощових хробаків і бактерій за участю інших організмів (комах, грибів та ін.); вермікомпост.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | біогумус | біогумуси |
Родовий | біогумуса | біогумусів |
Давальний | біогумусові, біогумусу | біогумусам |
Знахідний | біогумус | біогумуси |
Орудний | біогумусом | біогумусами |
Місцевий | на/у біогумусі | на/у біогумусах |
Кличний | біогумусе | біогумуси |