біржовик
БІРЖОВИК, а, ч. У капіталістичних країнах - той, хто займається біржовими операціями. Стривожився біржовий мурашник, потай зібралися вночі біржовики (Тулуб, Людолови, II, 1957, 595).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | біржовик | біржовики |
Родовий | біржовика | біржовиків |
Давальний | біржовикові, біржовику | біржовикам |
Знахідний | біржовика | біржовиків |
Орудний | біржовиком | біржовиками |
Місцевий | на/у біржовику, біржовикові | на/у біржовиках |
Кличний | біржовику | біржовики |