вагонетка
ВАГОНЕТКА, и, ж. Невеликий відкритий вагон для перевезення вантажу по вузькоколійних залізницях і підвісних дорогах (звичайно на території або в районі якого-небудь промислового підприємства). Він бачив себе коло вагонеток з цукром (Коцюб., II, 1955, 7); - Ви тільки глянули б, що робилося, як видали на-гора першу вагонетку руди (Ткач, Крута хвиля, 1956, 78); Повільно снували вагонетки з механізмами (Кучер, Чорноморці, 1956, 288).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вагонетка | вагонетки |
Родовий | вагонетки | вагонеток |
Давальний | вагонетці | вагонеткам |
Знахідний | вагонетку | вагонетки |
Орудний | вагонеткою | вагонетками |
Місцевий | на/у вагонетці | на/у вагонетках |
Кличний | вагонетко | вагонетки |