важкенький
ВАЖКЕНЬКИЙ, а, е. Досить важкий (у 1-9 знач.). Маленьке, але важкеньке (Номис, 1864, № 7329); Він і тепер ніс з собою важкенький кошик пиріжків (Трубл., II, 1955, 177); - Як тільки щось важкеньке візьму, чи вила, чи лопату, - воно як штриконе, - криком кричу! (Вишня, І, 1956, 351); - Оце твоя лава? - спитав Парамон Пархомович. - Важкенький шмат хліба їсти!.. (Ю. Янов., II, 1954, 147).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | важкенький | важкенька | важкеньке | важкенькі |
Родовий | важкенького | важкенької | важкенького | важкеньких |
Давальний | важкенькому | важкенькій | важкенькому | важкеньким |
Знахідний | важкенький, важкенького | важкеньку | важкеньке | важкенькі, важкеньких |
Орудний | важкеньким | важкенькою | важкеньким | важкенькими |
Місцевий | на/у важкенькому, важкенькім | на/у важкенькій | на/у важкенькому, важкенькім | на/у важкеньких |