валокордин
ВАЛОКОРДИН, -у, ч. Седативний засіб; лікарський препарат, що застосовується як заспокійливий і судинорозширювальний засіб; показання – серцеві болі на нервовому ґрунті; неврози з підвищеною дратівливістю, психосоматично зумовлена тривога, відчуття страху і підвищена нервозність; порушення засинання; вегетативний стан збудження; тахікардія, артеріальна гіпертензія (ранні стадії), кардіалгія.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | валокордин | валокордини |
Родовий | валокордину | валокординів |
Давальний | валокординові, валокордину | валокординам |
Знахідний | валокордин | валокордини |
Орудний | валокордином | валокординами |
Місцевий | на/у валокордині | на/у валокординах |
Кличний | валокордине | валокордини |