варення
ВАРЕННЯ, я, с. Дія за знач. варити. Сьогодні під час цілого варення обіду вона й не виходила з неї [кухні] (Фр., II, 1950, 80).
ВАРЕННЯ, я, с. Зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти. Коло графина стояла тарілка з скибками паляниці і мисочка з вишневим варенням (Н.-Лев., І, 1956, 118); Частувала [Катерина] його чаєм з малиновим варенням (Шиян, Переможці, 1950, 36).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | варення | варення |
Родовий | варення | варень |
Давальний | варенню | варенням |
Знахідний | варення | варення |
Орудний | варенням | вареннями |
Місцевий | на/у варенні | на/у вареннях |
Кличний | варення | варення |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | варення | варення |
Родовий | варення | варень |
Давальний | варенню | варенням |
Знахідний | варення | варення |
Орудний | варенням | вареннями |
Місцевий | на/у варенні | на/у вареннях |
Кличний | варення | варення |