варнякати
ВАРНЯКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка. 1. Говорити щось неістотне, пусте; базікати, теревенити. П'яний буде варнякати цілу ніч! (Мирний, III, 1954, 219); - Варнякаєте ви таке, що воно зовсім не до діла (Вас., І, 1959, 69).
2. Говорити невиразно, незрозуміло. Розказує, руками бовта, слова варнякає не наші (Кв.-Осн., II, 1956, 482).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | варнякаю | варнякаємо |
2 особа | варнякаєш | варнякаєте |
3 особа | варнякає | варнякають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | варнякатиму | варнякатимемо |
2 особа | варнякатимеш | варнякатимете |
3 особа | варнякатиме | варнякатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | варнякав | варнякали |
Жіночий рід | варнякала | |
Середній рід | варнякало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | варнякаймо | |
2 особа | варнякай | варнякайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | варнякаючи | |
Минулий час | варнякавши |