вертепник
ВЕРТЕПНИК, а, ч., заст. Актор, що ляльками на держаках виконував ролі персонажів вертепної вистави. Мандрівні музиканти й актори, зокрема вертепники, творці і пропагандисти свого мистецтва, протиставляють його реалізм, його тісні зв'язки з конкретною дійсністю аскетичному, далекому від інтересів народних мас мистецтву, яке насаджувала церква (Укр. клас. опера, 1957, 39).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вертепник | вертепники |
Родовий | вертепника | вертепників |
Давальний | вертепникові, вертепнику | вертепникам |
Знахідний | вертепника | вертепників |
Орудний | вертепником | вертепниками |
Місцевий | на/у вертепнику, вертепникові | на/у вертепниках |
Кличний | вертепнику | вертепники |