веселити
ВЕСЕЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. Викликати веселощі, розважати. По-сусідськи, згідно, гарно Проживав [Михайло] свій вік. Все веселий, хоч убогий, Других веселив (Фр., X, 1954, 173); Жартівливо-суворий тон Ніни Сергіївни веселив мене (Смолич, День.., 1950, 236); // Викликати радісний настрій, робити радісним, веселим. Пишалася синами мати.. Росли сини і веселили старії скорбнії літа... (Шевч., II, 1953, 33); Кругом поле зеленіло, Хлібороба веселило (Гл., Вибр., 1957, 155); Здобутий успіх - веселив, додав натхнення, сили (Дор., Три богатирі, 1959, 55); // Своїм світлим, яскравим кольором створювати приємне враження для зору. Тільки шість нових стільців, покритих світло-синьою матерією, веселили чисту хату з білими, як сніг, стінами (Н.-Лев., I, 1956, 148).
Веселити око (очі) - бути приємним, світлим, яскравим, красивим на вигляд. На ранок.. квітка, свіжа, пряма веселить людські очі (Мирний, І, 1954, 231); Серед загального сіро-зеленого кольору землі і полів радісно веселили око яскраво-червоні, сині й жовті фарби (Смолич, І, 1958, 52).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | веселю | веселимо |
2 особа | веселиш | веселите |
3 особа | веселить | веселять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | веселитиму | веселитимемо |
2 особа | веселитимеш | веселитимете |
3 особа | веселитиме | веселитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | веселив | веселили |
Жіночий рід | веселила | |
Середній рід | веселило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | веселімо | |
2 особа | весели | веселіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | веселячи | |
Минулий час | веселивши |