весняний
ВЕСНЯНИЙ, яна, яне. Прикм. до весна 1, 2. Весняна пора; // Який буває, відбувається навесні. Веселе сонечко ховалось В веселих хмарах весняних (Шевч., І, 1951, 389); Березовий сік... Ніжний трунок весняний, Що годує і поїть ледь помітні бруньки (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 39); Весняна оранка; * Образно. А Давидові спогади - зелені, весняні (Головко, II, 1957, 19).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | весняний | весняна | весняне | весняні |
Родовий | весняного | весняної | весняного | весняних |
Давальний | весняному | весняній | весняному | весняним |
Знахідний | весняний, весняного | весняну | весняне | весняні, весняних |
Орудний | весняним | весняною | весняним | весняними |
Місцевий | на/у весняному, веснянім | на/у весняній | на/у весняному, веснянім | на/у весняних |