вибивний
ВИБИВНИЙ, а, е, текст. Який має спеціальним способом нанесений малюнок. При фабричному пошиві одягу широкого вжитку останнім часом все більше використовуються тканини з вибивним орнаментом (Нар. тв. та етн., 2, 1963, 18); Вибивні тканини; // Признач. для нанесення малюнків на тканину. Вибивний цех. Довгі, як стрічки, конвейєри, столи для обробки тканини. Вздовж столів неквапливо походжають робітниці. Там, де пройдуть вони, оживають на полотні троянди, жоржини, орнаменти (Веч. Київ, 17.І 1961, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вибивний | вибивна | вибивне | вибивні |
Родовий | вибивного | вибивної | вибивного | вибивних |
Давальний | вибивному | вибивній | вибивному | вибивним |
Знахідний | вибивний, вибивного | вибивну | вибивне | вибивні, вибивних |
Орудний | вибивним | вибивною | вибивним | вибивними |
Місцевий | на/у вибивному, вибивнім | на/у вибивній | на/у вибивному, вибивнім | на/у вибивних |