виблиснути
ВИБЛИСНУТИ, ну, неш, док., чим і без додатка. Однокр. до виблискувати. Крізь гущавину парку виблиснули вогні садиби (Сміл., Сад, 1952, 136); Десь у небі високо Шаблею між хмар Виблиснула блискавка (Дор., Літа.., 1957, 146); Хлопець схопився з місця, ..стулив міцно губи, виблиснув очима, як крицею (Вас., II, 1959, 55).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виблисну | виблиснемо |
2 особа | виблиснеш | виблиснете |
3 особа | виблисне | виблиснуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виблиснув | виблиснули |
Жіночий рід | виблиснула | |
Середній рід | виблиснуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виблиснімо | |
2 особа | виблисни | виблисніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | виблиснувши |