вивудити
ВИВУДИТИ, джу, диш, док., перех. Піймати вудкою; // Піймати на нитку, мотузочок з приманкою, закидаючи їх як вудку. Хлопчик знає, що це тарантулова нора, йому давно кортіло вивудити звідти її хазяїна (Донч., V, 1957, 57); * Образно. Дозволив собі порадити доктору уникати розмов з кореспондентами: - Справа важлива, і вони захочуть вивудити для себе якусь поживу (Рибак, Час.., 1960, 330).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вивуджу | вивудимо |
2 особа | вивудиш | вивудите |
3 особа | вивудить | вивудять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вивудив | вивудили |
Жіночий рід | вивудила | |
Середній рід | вивудило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вивудімо | |
2 особа | вивуди | вивудіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вивудивши |