видохнути
ВИДОХНУТИ і ВИДОХТИ, хну, хнеш; мин. ч. видох, ла, ло; док. Загинути, здохнути один за одним (про багатьох або всіх). - А половина тієї "божої скотинки" видохне за зиму з голоду та з холоду, - спадає на думку Микиті (Вас., І, 1959, 269); // зневажл. Перемерти (про людей). О роде суєтний, проклятий, Коли ти видохнеш? (Шевч., II, 1953, 280).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видохну | видохнемо |
2 особа | видохнеш | видохнете |
3 особа | видохне | видохнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | видохнув | видохнули |
Жіночий рід | видохнула | |
Середній рід | видохнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видохнімо | |
2 особа | видохни | видохніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | видохнувши |