визначальний
ВИЗНАЧАЛЬНИЙ, а, е. Основний, істотний, який характеризує кого-, що-небудь. Мужність, нерушима воля, пристрасність переконань і бойовий темперамент - риси визначальні і для Лесі [Українки]-лірика, і для Лесі-драматурга, і для Лесі-публіциста (Рильський, III, 1956, 112); Головним, визначальним у розробці Шевченком історичної теми була усна народна творчість, особливо думи та історичні пісні (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 71).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | визначальний | визначальна | визначальне | визначальні |
Родовий | визначального | визначальної | визначального | визначальних |
Давальний | визначальному | визначальній | визначальному | визначальним |
Знахідний | визначальний, визначального | визначальну | визначальне | визначальні, визначальних |
Орудний | визначальним | визначальною | визначальним | визначальними |
Місцевий | на/у визначальному, визначальнім | на/у визначальній | на/у визначальному, визначальнім | на/у визначальних |