виймати
ВИЙМАТИ, аю, аєш, недок., ВИЙНЯТИ, йму, ймеш, док., перех. Діставати, витягати що-небудь звідкись. Іде в покої... Ключ виймає, Прийшов і двері одмикає (Шевч., II, 1953, 16); [Горпина:] Чого стовбичиш? В хату йди. Хліб вже досі виймати час (Собко, П'єси, 1958, 29); Стара Джериха вийняла з скрині сувій полотна (Н.-Лев., II, 1956, 243); Дівчина вийняла з кишені пакуночок (Дмит., Наречена, 1959, 157); // Витягати звідки-небудь руку, палець. Потому я виймав руки, з них стікала вода, а я брався за весла (Коцюб., II, 1955, 302); // Вибирати, викопувати (грунт, корисні копалини). Вдень і вночі працюють електричні екскаватори, які виймають грунт з берегової частини котлована (Рад. Укр., 22.VIІІ 1951, 1).
Виймати (вийняти) очі - викльовувати або виколювати очі. Орел вийняв карі очі На чужому полі (Шевч., І, 1951, 4).
@ Виймати (вийняти) душу (серце) - викликати такі почуття, які знесилюють, виснажують, поволі гублять людину. Нехай.. щодня, щогодини серце їй [дівчині] крає, нехай раз у раз душу з неї виймає - байдуже! (Вовчок, VI, 1956, 288); [Мар'яна:] Ох, люблю я твої очі! Вийняли вони у мене моє серце (Вас., III, 1960, 35).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виймаю | виймаємо |
2 особа | виймаєш | виймаєте |
3 особа | виймає | виймають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вийматиму | вийматимемо |
2 особа | вийматимеш | вийматимете |
3 особа | вийматиме | вийматимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виймав | виймали |
Жіночий рід | виймала | |
Середній рід | виймало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виймаймо | |
2 особа | виймай | виймайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виймаючи | |
Минулий час | виймавши |