виколихуватися
ВИКОЛИХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. Раз у раз колихатися. Мимо шиї Микити просвистів ніж, врізався в дерев'яний зруб, забриньчав костяною ручкою, виколихуючись у світлі лампи (Тют., Вир, 1964, 386).
2. перен. З'являючись, визрівати, окреслюватися (про яке-небудь почуття, думку і т. ін.). В її серці поступово виколихувався гнів. Проти кого? Вона й сама того не знала (Збан., Переджнив'я, 1960, 36).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виколихуюся | виколихуємося |
2 особа | виколихуєшся | виколихуєтеся |
3 особа | виколихується | виколихуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виколихуватимуся | виколихуватимемося |
2 особа | виколихуватимешся | виколихуватиметеся |
3 особа | виколихуватиметься | виколихуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виколихувався | виколихувалися |
Жіночий рід | виколихувалася | |
Середній рід | виколихувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виколихуймося | |
2 особа | виколихуйся | виколихуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виколихуючись | |
Минулий час | виколихувавшись |