викорінюватися
ВИКОРІНЮВАТИСЯ, юється і ВИКОРІНЯТИСЯ, яється, недок., ВИКОРЕНИТИСЯ, иться, док. 1. Винищуватися, усуватися, зникати. Шлях поета [П. Тичини] був часом важкий, - залишки старого не викорінювались в один день або місяць, - але всі ці роки він пролягав "вперед і вище" (Поезія.., 1956, 5).
2. тільки недок. Пас. до викорінювати і викоріняти.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викорінююся | викорінюємося |
2 особа | викорінюєшся | викорінюєтеся |
3 особа | викорінюється | викорінюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викорінюватимуся | викорінюватимемося |
2 особа | викорінюватимешся | викорінюватиметеся |
3 особа | викорінюватиметься | викорінюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | викорінювався | викорінювалися |
Жіночий рід | викорінювалася | |
Середній рід | викорінювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викорінюймося | |
2 особа | викорінюйся | викорінюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | викорінюючись | |
Минулий час | викорінювавшись |