виляпувати
ВИЛЯПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИЛЯПАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Ляскаючи, ляпаючи раз у раз, бити по чому-небудь. Жорка-одесит ..по животу себе так виляпує, що аж виляски йдуть (Збан., Мор. чайка, 1959, 142).
2. Ляпаючи, вкривати кого-, що-небудь бризками; обляпувати.
3. переч., фам. Розголошувати, видавати таємницю, секрет. І раптом, як грім серед ясного неба, оця проклята чутка, що її виляпав у машині п'яний Левко (Кучер, Прощай.., 1957, 73).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виляпую | виляпуємо |
2 особа | виляпуєш | виляпуєте |
3 особа | виляпує | виляпують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виляпуватиму | виляпуватимемо |
2 особа | виляпуватимеш | виляпуватимете |
3 особа | виляпуватиме | виляпуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виляпував | виляпували |
Жіночий рід | виляпувала | |
Середній рід | виляпувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виляпуймо | |
2 особа | виляпуй | виляпуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виляпуючи | |
Минулий час | виляпувавши |