вимерзати
ВИМЕРЗАТИ, ає, недок., ВИМЕРЗНУТИ і ВИМЕРЗТИ, зне; мин. ч. вимерз, ла, ло; док. 1. Гинути від морозів (про рослини). Після обіду взявся мороз, і надвечір повалив густий сніг. Лежить, не тане, і зелень від нього не вимерзає (Кучер, Чорноморці, 1956, 338); В люті морози в них [яблуньок] може вимерзнути коріння (Донч., V, 1957, 204); - Торік вимерзла пшеничка, а цього літа центнерів двадцять дала (Жур., Вечір.., 1958, 315).
2. Під дією морозу висихати. Не помітила, коли й додому повернулась, розвісила на вірьовці білизну, нехай вимерзає (Шиян, Баланда, 1957, 19); Бодай же ти, бистра річечко, Сюю зиму вимерзла (Чуб., V, 1874, 370).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимерзаю | вимерзаємо |
2 особа | вимерзаєш | вимерзаєте |
3 особа | вимерзає | вимерзають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимерзатиму | вимерзатимемо |
2 особа | вимерзатимеш | вимерзатимете |
3 особа | вимерзатиме | вимерзатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вимерзав | вимерзали |
Жіночий рід | вимерзала | |
Середній рід | вимерзало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимерзаймо | |
2 особа | вимерзай | вимерзайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вимерзаючи | |
Минулий час | вимерзавши |