вимирання
ВИМИРАННЯ, я, с. Стан за знач. вимирати. Ще Дарвін писав, що вимирання організмів і безжалісне винищення одних організмів іншими є доказом того, що не все в природі доцільне (Наука.., 2, 1958, 58); Народ осетинський, як і інші народи царської Росії, не міг тоді вільно зростати, в добробуті жити й розвиватись. Навпаки, в результаті подвійного гніту він недалекий уже був від вимирання (Тич., III, 1957, 408).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вимирання | вимирання |
Родовий | вимирання | вимирань |
Давальний | вимиранню | вимиранням |
Знахідний | вимирання | вимирання |
Орудний | вимиранням | вимираннями |
Місцевий | на/у вимиранні | на/у вимираннях |
Кличний | вимирання | вимирання |