вимирати
ВИМИРАТИ, ає, недок., ВИМЕРТИ, мре; мин. ч. вимер, ла, ло; док. 1. Зменшуючись чисельно, зникати, гинути (про племена, народності, народи). Він [царський уряд] заселяв казахські степи переселенцями, і коли б казахи вимирали, це було б для царату навіть краще (Донч., І, 1956, 113); // Гинути до останнього в якомусь місці, місцевості або в родині, в роді внаслідок епідемії, голоду і т. ін. Колись і в Шавниці були русини, та всі вимерли в якусь велику холеру (Н.-Лев., II, 1956, 392); Кого любив - нема, лягли; Тюрма чи світ - одно були; Ніде нікого - вимер рід, Ні друга в горі - зник і слід (Граб., І, 1959, 408); * У порівн. Ніде не було ні душі, все наче вимерло (Ю. Янов., І, 1958, 473); // Частково або повністю зникати (про окремі види, групи тварин і рослин).
2. Залишатися без жителів внаслідок їх смерті. Страшна, нечувана досі пошесть навістила наш край.. Цілі села пустіли - вимирали (Фр., VIII, 1952, 332);
* У порівн. І тиша така в місті, наче воно вимерло (Головко, II, 1957, 612).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимираю | вимираємо |
2 особа | вимираєш | вимираєте |
3 особа | вимирає | вимирають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимиратиму | вимиратимемо |
2 особа | вимиратимеш | вимиратимете |
3 особа | вимиратиме | вимиратимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вимирав | вимирали |
Жіночий рід | вимирала | |
Середній рід | вимирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимираймо | |
2 особа | вимирай | вимирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вимираючи | |
Минулий час | вимиравши |