вимудровувати
ВИМУДРОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИМУДРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Мудруючи, вигадувати що-небудь, приходити до якогось рішення. Довго я мудрував, поки таки сплів його [возика] так-сяк і вже хотів був іще щось вимудрувати, як зненацька почув шелест попід кущами (Гр., Без хліба, 1958, 60); - Ану, викладай, Артеме, що там уже вимудрував? (Головко, II, 1957, 403).
2. рідко. Добувати що-небудь за допомогою хитрощів. - Як що хотів мати, мусив вимудровувати в нього або украсти (Коцюб., II, 1955, 329).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимудровую | вимудровуємо |
2 особа | вимудровуєш | вимудровуєте |
3 особа | вимудровує | вимудровують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимудровуватиму | вимудровуватимемо |
2 особа | вимудровуватимеш | вимудровуватимете |
3 особа | вимудровуватиме | вимудровуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вимудровував | вимудровували |
Жіночий рід | вимудровувала | |
Середній рід | вимудровувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимудровуймо | |
2 особа | вимудровуй | вимудровуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вимудровуючи | |
Минулий час | вимудровувавши |