вимушувати
ВИМУШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИМУСИТИ, ушу, усиш, док., перех. Домагатися чого-небудь у примусовому порядку, насильно. - Діждалася я від вас доброго слова. Та мені з цього слаба потіха, бо я вимусила вас на цю похвалу (Март., Тв., 1954, 270); // Створювати необхідність діяти певним чином. Звичайна напруга в механічних цехах - 220 в і більше, і це вимушує бути обережним при експлуатації електроустаткування (Токарна справа.., 1957, 34).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимушую | вимушуємо |
2 особа | вимушуєш | вимушуєте |
3 особа | вимушує | вимушують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимушуватиму | вимушуватимемо |
2 особа | вимушуватимеш | вимушуватимете |
3 особа | вимушуватиме | вимушуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вимушував | вимушували |
Жіночий рід | вимушувала | |
Середній рід | вимушувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимушуймо | |
2 особа | вимушуй | вимушуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вимушуючи | |
Минулий час | вимушувавши |