виноградний
ВИНОГРАДНИЙ, а, е. Прикм. до виноград. Виноградний лист вирізується з темряви й ніжно тремтить разом з тонким вусиком у місячному сяйві (Коцюб., І, 1955, 279); Виноградні гнуться лози, сяють грона, наче зорі (Нагн., Пісня.., 1949, 87); // Виготовлений з ягід винограду. Злегенька дратують чуття, а не ранять направду: Смак виноградного соку і вижимки винні (Зеров, Вибр., 1966, 170).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | виноградний | виноградна | виноградне | виноградні |
Родовий | виноградного | виноградної | виноградного | виноградних |
Давальний | виноградному | виноградній | виноградному | виноградним |
Знахідний | виноградний, виноградного | виноградну | виноградне | виноградні, виноградних |
Орудний | виноградним | виноградною | виноградним | виноградними |
Місцевий | на/у виноградному, винограднім | на/у виноградній | на/у виноградному, винограднім | на/у виноградних |