виокремлювати
ВИОКРЕМЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИОКРЕМИТИ, млю, миш; мн. виокремлять; док., перех., рідко. Робити виразним, виділяти серед чого-небудь. Слабке світло каганчика яскраво виокремлює записку Галинки (Епік, Тв., 1958, 570).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виокремлюю | виокремлюємо |
2 особа | виокремлюєш | виокремлюєте |
3 особа | виокремлює | виокремлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виокремлюватиму | виокремлюватимемо |
2 особа | виокремлюватимеш | виокремлюватимете |
3 особа | виокремлюватиме | виокремлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виокремлював | виокремлювали |
Жіночий рід | виокремлювала | |
Середній рід | виокремлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виокремлюймо | |
2 особа | виокремлюй | виокремлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виокремлюючи | |
Минулий час | виокремлювавши |