випар
ВИПАР, у, ч. Газоподібна речовина, що утворилася внаслідок випаровування чого-небудь. Робилось душно, люди пріли у кептарях, дихали випаром поту (Коцюб., II, 1955, 354); Виявилося, що весь човен отруєно випарами бензину (Кучер, Дорога.., 1958, 124); П'янкі випари конвалії, дикої м'яти, васильків, полину та чебрецю змішувалися в якийсь дивний букет пахощів, що паморочив голову (Добр., Очак. розмир, 1965, 279).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | випар | випари |
Родовий | випару | випарів |
Давальний | випарові, випару | випарам |
Знахідний | випар | випари |
Орудний | випаром | випарами |
Місцевий | на/у випарі | на/у випарах |
Кличний | випаре | випари |
випарити
ВИПАРИТИ див. випарювати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випарю | випаримо |
2 особа | випариш | випарите |
3 особа | випарить | випарять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | випарив | випарили |
Жіночий рід | випарила | |
Середній рід | випарило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випармо | |
2 особа | випар | випаріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | випаривши |