випирати
ВИПИРАТИ, аю, аєш, недок., ВИПЕРТИ, пру, преш; мин. ч. випер, ла, ло; док., перех., розм. 1. Грубо проганяти, випроваджувати силоміць кого-небудь звідкись. [Недоросток:] Ти мені не завдавай брехні, бо.. з хати в шию випру! (Вас., III, 1960, 79); Він кинувся поміж братами, розметав їх в різні боки, Тимка випер за поріг (Тют., Вир, 1960, 218); // Натискуючи, виламувати, викидати, видаляти що-небудь звідкись. Тим часом бидло випирає хвіртку і частину перегородки і вривається на передній план (Л. Укр., II, 1951, 208); Казанцев.. випер через вікно здоровий узол і швиргонув через тин на віз (Н.-Лев., III, 1956, 158).
2. тільки недок. Видаватися, виступати наперед, назовні; випинатися. Шинеля та чоботи збиті, руді, Наган випирав з-під поли (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 8); Шофер Платонов спав на передньому сидінні, його ноги випирали з прочинених дверцят (Дмит., Обпалені.., 1962, 130).
3. тільки недок., перен. Чітко проступати, бути виразним. Навіть з цього ділового паперу так і випирало шляхетське презирство і витончена наруга (Стельмах, Хліб.., 1959, 194); Його злоба випирала не лише з очей, а, здається, і з гострих ребер (Багмут, Опов., 1959, 63).
@ Випирає дух з кого, безос. - про кого-небудь дуже задиханого від швидкого бігу, ходи. - Дух з мене випирає, капці погубила, та от-от дожену (Коцюб., І, 1955, 263); Дивляться, біжить зайчиха, аж дух з неї випирає (Панч, II, 1956, 540); Виперти дух (душу) з кого, безос. - умерти: [Микита:] Гляди, щоб я тебе не підперезав так, що й дух з тебе випре!.. (Кроп., І, 1958, 64); Звечора коня звалило... На ранок кінську душу виперло (Горд., II, 1959, 293).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випираю | випираємо |
2 особа | випираєш | випираєте |
3 особа | випирає | випирають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випиратиму | випиратимемо |
2 особа | випиратимеш | випиратимете |
3 особа | випиратиме | випиратимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | випирав | випирали |
Жіночий рід | випирала | |
Середній рід | випирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випираймо | |
2 особа | випирай | випирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | випираючи | |
Минулий час | випиравши |