випитувати
ВИПИТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИПИТАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех. Настирливо розпитувати, намагаючись дізнатися про кого-, що-небудь. - Василечку, голубчику, соколику мій! Не випитуй же в мене, чи люблю я тебе (Кв.-Осн., II, 1956, 46); - Нащо крутити, Іване Семеновичу? Чи не ви ж ото випитуєте його щоденно про мої досліди? (Ю. Янов., II, 1954, 116); Мати була на цьому засіданні, і Женя випитала в неї про все (Сміл., Сашко, 1957, 17).
Випитувати на муках, заст. - робити допит, застосовуючи тортури, катування.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випитую | випитуємо |
2 особа | випитуєш | випитуєте |
3 особа | випитує | випитують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випитуватиму | випитуватимемо |
2 особа | випитуватимеш | випитуватимете |
3 особа | випитуватиме | випитуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | випитував | випитували |
Жіночий рід | випитувала | |
Середній рід | випитувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випитуймо | |
2 особа | випитуй | випитуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | випитуючи | |
Минулий час | випитувавши |