виряджатися
ВИРЯДЖАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ВИРЯДИТИСЯ, джуся, дишся, док. 1. Гарно, пишно вбиратися, причепурюватися або одягатися в незвичний одяг. З усього було видно, що так вишукано вона виряджалась не на роботу (Збан., Єдина, 1959, 200); Швидко метнувся до шафи, повикидав звідти бабусин одяг і почав виряджатися (Сміл., Сашко, 1957, 214); У кімнаті стала [Галя] вбиратися. І що то вирядилася - хороше та прехороше! (Кв.-Осн., II, 1956, 320); Я ледве впізнаю.. Стьопу-бригадира, що вирядився в старий, геть виношений трофейний кітель (Гончар, Маша.., 1959, 26).
2. Відповідно приготувавшись, спорядившись, відправлятися куди-небудь. [Недоросток:] Так отак-то, люди добрі! Наказано, заповідано всім у військо виряджатись! (Вас., III, 1960, 99); Оглядали один одному речі - чи не забули що; міркували за погоду, звідки вітер, і інші дрібниці, що так захоплюють кожного мисливця, коли він виряджається на полювання (Досв., Вибр., 1959, 421); Зараз по обіді Добриловський вирядився в дорогу і заїхав по дорозі до старого Панасенка (Н.-Лев., IV, 1956, 128).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виряджаюся | виряджаємося |
2 особа | виряджаєшся | виряджаєтеся |
3 особа | виряджається | виряджаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виряджатимуся | виряджатимемося |
2 особа | виряджатимешся | виряджатиметеся |
3 особа | виряджатиметься | виряджатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виряджався | виряджалися |
Жіночий рід | виряджалася | |
Середній рід | виряджалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виряджаймося | |
2 особа | виряджайся | виряджайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виряджаючись | |
Минулий час | виряджавшись |